Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

присилувати

Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. І. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСИЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИСИЛУВАТИ"
Адту́й, нар. = Зві́дти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка. Гол. ІІ. 455.
Вех м. 1) -ху Раст. Sium latifolium L. Анн. 332. 2) -ха. Пономарь. Лотоцький! не думай, що ти граф Потоцький, бо ти вех села Бебех. Ном. № 5509.
Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
Зверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Закружиться, завертѣться. Таку ману пустив, шо я так на місці й зверететелась. Черк. у.
Коропатий, -а, -е. = коропавий. коропата жаба = коропа. Вх. Уг. 246.
Кромкач, -ча, м. Воронъ. Вх. Лем. 428.
Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Левиц. І. 219. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Росподіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росподіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Распредѣлять, распредѣлить, раздѣлять, раздѣлить. Я казав: нехай мати росподілять між нами усе, як прийдуть; так ні, він не послухав. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Українофильство, -ва, с. Украинофильство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИСИЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.