Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблука

Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКА"
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Обривати, -ва́ю, -єш, сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Н. п.
Погосподарювати, -рюю, -єш, гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла. МВ. І. 16.
Подворець, -рця, м. Сѣни. на подвірці. Въ сѣняхъ, во дворѣ. Вх. Лем. 451.
Поноченький, -а, -е. Темный, лишенный свѣта. Скидай сорочку не там, де видко, а на поноченькому. Конст. у.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Росполонитися Cм. росполонюватися.
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно. Желех.
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати. Ном. № 1939.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.