Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблука

Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКА"
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Вера нар. Навѣрное. Еще хоць бись пила фіялковий корень, вера уж не будеш нашим дівкам ровень. Гол. IV. 435. Хоць би ти обшила хижечку докола, вера ти не найдеш ньонечка сокола. Гол. IV. 424.
Здихну́ти Cм. здихати 1.
Зрозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понять. Поки, теє зрозумівши, згоду учинили. Макс. (1834), 126. Ви так зписьменна говорите, що я того не зрозумію. Котл. Н. П. 344.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность. Желех.
Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Польнувати, -ну́ю, -єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
Пряха, -хи, ж. Прядильница. Грин. III. 376. І швачка, і прачка, і пряха. Мил. 27. Моя мати пряха. Шевч. 301. Ум. пряшечка. Мил. 217. Моя дочко, моя пряшечко, пряди на рушники. Г. Барв. 54.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині. Екатер. у.
Трудяк, -ка, м. = трудовник. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.