Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблука

Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКА"
Д'але́ж сз. = Алеж.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Нежит, -та, м. = нежид.
Об'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. об'ї́стися, -їмся, -їсися, гл. Объѣдаться, объѣсться.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Отік, отоку, м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.
Посивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив. Брацл. у.
Шахран, -ну, м. = шапран. Грин. II. 177.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.