Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каблука

Каблука, -ки, ж. 1) Кольцо вообще какое бы то ни было. 2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Чуб. V. 304. Ум. каблучка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАБЛУКА"
Видушувати, -шую, -єш, сов. в. видушити, -шу, -шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. Г. Барв. 397. 2) Душить, передушить всѣхъ. К. Кр. 25.
Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Відламати Cм. відламувати.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Кормний, -а, -е. Откормленный. Ситі пришли придали: з'їли вола кормного і кормну корову. Гол. IV. 397.
Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса. Чуб. VII. 576.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову. Новомоск. у.
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Шуст, -та, м. Буравъ, которымъ выравниваютъ внутри стволъ ружья.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАБЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.