Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Змеженіти, -ні́ю, -єш, гл. Снасть (о водѣ). Як змеженіє вода, тоді треба її гатити.
Коромола, -ли, ж. Крамола, заговоръ. Князі кують коромоли.
Курта, -ти, ж.
1) Короткое одѣяніе до пояса.
2) Короткохвостая овчарка. Ой ішов чабан дорогою, а курта йшла долиною.
Куширь, -рю́, м. Водяная крапива. Ceratophillum demersum. Сам Дашкович, забувши свою философію, обома руками вибірав раки й рибу з жабуриння і куширу. Бодай тая річка куширем заросла.
Лоскота́рка, -ки, ж. Щекотунья. Русалка, которая замучиваетъ щекотаньемъ встрѣчающихся ей людей. Ум. лоскота́рочка.
Підмальовувати, -вую, -єш, сов. в. підмалювати, -люю, -єш, гл. Подкрашивать, подкрасить. Достав палітру з красками і пензель, підмалював, як там швець надряпав.
Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.