Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дити́нячий, -а, -е. = Дитячий.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Ір, -ру, м. = аїр. = гав'яр. Мил. М. 20.
Колошні, -нів, мн. Зимніе суконные штаны.
Крихкий, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Вас. 147., Ум. крихке́нький.
Лаврик, -ка, м. = равлик. Желех.
Перевідник, -ка, м. 1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник. Ном. № 748. 2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь. Шух. І. 55.
Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Трівати, -ва́ю, -єш, гл. = тривати.
Уразливий, -а, -е. 1) Чувствительный къ боли. 2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу. Мир. Пов. II. 108. 3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування. Стор. МПр. 746.