Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. 5) Насѣк. = Бурчало. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить.
Обважнити, -ню, -ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби).
Обморок, -ку, м. — бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, такі млію... Руки, ноги трусяться.
Пишнитися, -нюся, -нишся, гл. = пишатися. А про науку правди всемирньої, которою городи пишняться, ми скажемо, що вона й без городів би обійшлася. Повні рожі так і пишняться.
Попослужити, -жу, -жиш, гл. Послужить много Попослужив... з п'ятнадцять літ.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Тужавіти, -вію, -єш, гл. Густѣть, крѣпнуть. Гріє сонце, а надто й вітер, то й тужавіє грязь.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка.
