Голя II, -ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Ум. Голятко.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
Зажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Употреблять, употребить, вкушать, вкусить. Будуть до тебе козаки заїзджати, будуть у тебе хліба-соли заживати. Я горілки не заживаю. Зажиймо табаки. Гей, гості, що єсть — заживайте. 2) Испытывать, испытать. Жила в батька не рік, не два, — не зажила добра. роско́ші зажи́ти. Пожить въ роскоши, богатствѣ. Гей, хто хоче роскоші зажити, — гей, нехай іде до двора служити. 3) Пріобрѣтать, пріобрѣсти; зарабатывать заработать въ наймѣ. Мізерний був, хтілось то копійки зажити. Скільки це вже я в вас грошей зажила? сла́ви зажи́ти. Пріобрѣсти извѣстность, славу. Ой не знав козак, да не знав Супрун, да як слави зажити: ой зібрав військо славне запорожське та й пішов орду бити. Зажили вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки. 4) — вік. Жить, пожить на счетъ чужого вѣка. Ти чужий вік заживаєш.
Ключниця, -ці, ж. Ключница.
Му́лір, -ра, м. = муляр. Там муліри мур мурують.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Покошкати, -каю, -єш, гл. = покошлати.
Цуркувати, -кую, -єш, гл. Скручивать палкой веревку, связывающую что либо.
Шиндокора, -ри, ж. Мошна, калита. А на йому шуба-люба, а у тій шубі шиндокора, а в шиндокорі три шеляжечки.
Шупнути, -пну, -неш, гл. Ударить. Шупнув кулаком.