Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припекти

Припекти Cм. припікати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПЕКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПЕКТИ"
Балберний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. Ум. війок. Мнж. 177.
Млинови́й, -а́, -е́. Мельничный. Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло. Н. п. Млинови́й ка́мінь. Жерновъ. Тоді я, мати, приїду до вас, як павине пір'я на спід потоне, а млиновий камінь на верх виплине. Чуб.
Наро́дність, -ности, ж. Народность.
ОпухтиCм. опухати.
Підрізати Cм. підрізувати.
Припрохати Cм. припрохувати.
Скринчина, -ни, ж. Плоховатый сундукъ. Твоя хижчина, моя скринчина з біленькими сорочками. Мил. 159.
Торохтіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Постукивать, стучать, громыхать, гремѣть. Не тупочуть коні, не торохтять коляси. МВ. (О. 1862. III. 46). Торохтів бубон. Стор. МПр. 126. Чую, щось торохтить у вікно. Дощ по залізу торохтить. 2) Болтать. Торохтить, як вітряк. Ном. № 12896. За те розумний чоловік. Живе тихесенько ввесь вік, не торохтить і не гукає. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПЕКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.