Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голобриш, -ша, м. Нищій, оборвышъ. Желех.
Да́рмо нар. = Даремне. Ном. № 6120. Зненавиділи мене дармо. Єв. І. XX. 25.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Заска́би́ти Cм. заскаблювати.
Любі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ). Стор. МПр. 95.
Попрядки, -док, мн. = попряхи. В одну хату нас, дівчат, натириться, було, як раків у ятір, на попрядки. Г. Барв. 102.
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує. МВ. ІІ. 26. 2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Рудч. Ск. II. 60. Струсив грушу, назбірав... груш. Чуб. II. 147.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Драг. 331. Він надходиш десь так вночі, фучит. Драг. 331.
Чякра, -ри, ж. = собака = пес, Canis familiaris. Вх. Пч. І. 16. II. 5.