Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білобокий, -а, -е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Грин. І. 248. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Чуб. V. 1145., Ум. білобокенький.
Вискалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться. Ном. № 568.
Вовковина, -ни, ж. Волчья яма. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди медведя, вовка, лисицю й зайця. Рудч. Ск. I. 20.
Доброві́льно нар. Доброжелательно.
Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Зануря́ти, -рію, -єш, сов. в. зану́рити, -рю, -риш, гл. Погружать, погрузить въ воду. Угор.
Крет, -та, м. = кріт. Вх. Лем. 428.
Сівер, -ру, м. Холодъ.
Сп'юх, -ха, м. Раст. Hyoscyamus niger. Вх. Пч. II. 32.
Урльоп, -пу, м. Отпускъ. Жовнір траву косить, пана капитана на урльоп ся просить. Гол.