Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Вата́г, -га, м. 1)ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Рудч. Чп. 53. Він за ватага в заброді разом був три годи. Мкр. II. 30. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком. Шух. І. 189.
Видзьобувати, -бую, -єш, сов. в. видзьобати, -баю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Уман. І. 120.
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
Недбало нар. 1) Нерадиво, нерачительно, небрежно. 2) Беззаботно.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Присадкуватий, -а, -е. = присадистий. Левиц. І.
Цікаво нар. 1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво. 2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його. Ком. II. 68.
Чердаш, -ша, м. = чередник. Вх. Зн. 80.
Шво, шва, с. 1) Шовъ. На шві подерлося. Н. Вол. у. 2) Шитье. В одежі шво погане. Старо-Конст. у.