Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важенько нар. Ум. отъ важко.
Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата. Брацл. у.
Гамуз, -зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76. 3) гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Екатер. г. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу. Лубен. у.
Де́мено, -на, с. Руль. КС. 1883. I. 46. АД. І. 244. О. 1861. VIII. 99. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Лукаш. 72. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено. Левиц. І.
Мигдале́вий, -а, -е. Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті. К.
Наниза́ти Cм. нанизувати.
Нашкодити, -джу, -диш, гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Хмарний, -а, -е. Облачный, пасмурный, сумрачный. Хмарний день. Хмарна осінь. Левиц. І. 45. Лице було хмарне, темне й сумне, як північне небо. Левиц. Пов. 6., Ум. хмарне́нький, хмарне́сенький. Чуб. V. 890.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ. Мнж. 194.