Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припадь

Припадь, -ді, ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. Cм. вершка. Шух. І. 227.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПАДЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПАДЬ"
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Бойчук, -ка, м. Молодой бойко. Желех.
Діли́на, -ни, ж. Половица, доска въ полу или въ заборѣ.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Розмочити Cм. розмочувати.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Тевкання, -ня, с. Ѣда съ жадностью и съ чавканьемъ. Шейк.
Тевкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть съ жадностью, производя чавканіе; ѣсть, какъ свинья. Шейк.
Угнітитя, ся. Cм. угнічувати, -ся.
Урвати, -ся. Cм. уривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПАДЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.