Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Я собі та й вінки вила. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Синові дав волоки вити.
Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи.
Дерка́ч, -ча́, м. 1) Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. 2) Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. 3) Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. 4) Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. 5) Родъ игры съ трещеткой. Ум. Дерка́чик.
Заважні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. Жінка в його давно вже заважніла.
Зарі́бний, -а, -е. Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний.
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс.
Наба́вити, -ся. Cм. набавляти, -ся.
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Поприкладав (печатку) усім на лобі.
Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Башти стародавнього замку князів Вишневецьких.