Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буківка, -ки, ж. Родъ гриба. Вх. Лем. 395.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Вищирити Cм. вищиряти.
Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Зрілко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Книжній, -я, -є. Книжный. Вибачайте, люде добрі, що козацьку славу так навманя росказую без книжньої трави. Шевч. 206.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.
Шкалубина, -ни, ж. Щель, разсѣлина. Черк. у.