Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Загиба́ння, -ня, с. Погибаніе.
За́стум, -ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. К. ПС. 130. І засвітився світ по застумах московських. К. Дз. 15. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Односкладовий, -а, -е. Односложный. Желех.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Присусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. присусідитися, -джуся, -дишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Присусідивсь до мене один пройдисвіт. Г. Барв. 317. До однії такої купки присусідився і наш Круглий. Ком. II. 56.
Прощавай! Cм. прощати 2.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.