Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій.
2) Неработающій, лѣнивый.
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча.
Мару́на, -ни, ж. Раст. Маточная трава. Matricaria, Pyrethrum parthenium. А маруна посходила та пополовіла.
Переказитися, -зю́ся, -зишся, гл. Перебѣситься.
Пожежа, -жі, ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали.
Пообсновувати, -вую, -єш, гл. Засновать (во множествѣ).
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз.
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Тварина, -ни, ж. Одно живое существо. Ум. тваринка, твари́нонька, твари́ночка.
Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Ум. церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. В церківку ввійшла. На горбочку притулилась убогенька церківця.