Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безпомочний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Голубиця, -ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. І. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звичайности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.
Мо́жність, -ности, ж. 1) Возможность. 2) Могущество, власть, сила. 3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.
Ошукання, -ня, ошуканство, -ва, с. Обманъ, мошенничество. Не знала вона бідна, що то воля була не милосердної цариці, а ошуканство дряпіжних єзуїтів. Стор. МПр. 71.
Суворий, -а, -е. Суровый, строгій.
Таліянський, тальянський, -а, -е. Итальянскій. Желех. Млак. 98.
Тратити, -чу, -тиш, гл. 1) Расходовать, проживать, тратить. Сам бачу, що худобу трачу. Шейк. Що тобі у руки не дай, усе тратиш. Канев. у. 2) Терять, губить. А я плачу, літа свої марно трачу. Чуб. V. 1. Служба вільность тратить. Ном. 3) Казнить, лишать жизни. Гн. І. 57. Вдовин-синонька тратити гадають. Гол. Була дівка така. І вона мала четверо дітей.... ті діти тратила. Гн. II. 127.
Уняти Cм. уймати.