Запа́рювати, -рюю, -єш, сов. в. запа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. 2) — чай. Заварить чай.
Калинонька, кали́ночка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Однобарвний, -а, -е. Одноцвѣтный.
Покоління, -ня, с. Поколѣніе.
Понагинати, -на́ю, -єш, гл. Нагнуть (во множествѣ). Як би нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати.
Розвідка, -ки, ж.
1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває.
2) Изслѣдованіе (научное).
3) Жена разведенная съ мужемъ.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб.
Рох! меж., выраж. хрюканье свиньи. Тільки й чути: рох, рох!
Торкотання, -ня, с. = торохтіння.