Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Ґрис, -су, м. 1) Отруби. Пересівався житну муку через сито і осталий ґрис всипаєся до баривчини. Cм. Висівки. 2) Молотый крупно овесъ съ ячменемъ, посыпанный солью; служить для выкормки скота. Нехай нас Бог милує, щоб ми своїм дітям давали ґрис — ми здужаєм і хлібом вигодувать.
Завжде́нний, -а, -е. Всегдашній, постоянный. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось завжденне призвичаювання.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Обмислити, -слю, -лиш, гл. Снабдить. Ми тебе і хлібом, і одежою обмислимо. На попа за се козацтво нарікало... Роковщиною його не обмисляло.
Підсобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підсобити, -блю́, -биш, гл. Помогать, помочь. От може Кирило та Панько підсоблять яму копати.
Пролазити, -жу, -зиш, сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку.
Учереплювати, -плюю, -єш, сов. в. учерепи́ти, -плю, -пиш, гл. Устилать, устлать негодными черепками стѣны гончарнаго горна такъ, чтобы обжигаемой посуды не было видно.
Хоронити, -ню, -ниш, гл.
1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Хорони, Боже!
2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько.
3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити.
