Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призва

Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗВА"
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Косухна, -ни, ж. = кісонька. Живи ти, мой татухна, без мене, без моєї русої косухни. Чуб. IV. 280.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина. Левиц. І.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Надлива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надли́ти, наділлю́, наді́ллєш, гл. Надливать, надлить, отливать, отлить.
Повряжувати, -жую, -єш, гл. = повряжати. Дівчата повряжувані. Харьк. Церкви золоті та повряжувані. Зміев. у.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.
Тютю меж. = тю. Тютю на тебе. Ном. № 6364.
Часина, -ни, ж. Время, минута. Мет. 254. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Стор. МПр. 57. Ум. часинка. МВ. ІІ. 130. часиночка. Чуб. II. 97. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. К. ЧР. 313. Забіг на часиночку до удови. Рудч. Ск. II. 54.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.