Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Грудне́вий, -а, -е. Ноябрьскій.
Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Ой у лузі на калині зозуля кувала. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Зацвіла калинонька в лузі. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Ой припну я коня коло калиночки. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі.
Малолі́т, -та, м. = малоліток. В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти.
Ранш нар. = раніш. Сьогодні ранш ніж учора зібрались судящі. Ум. раншенько.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були.
Слухати, -хаю, -єш, гл.
1) Слушать. В неділеньку рано задзвонили дзвони: слухай, матусенько, чи по козакові. Ти кажеш, та нічого слухать, — пустяки говоришь. оцюди́ лиш слухай! Не по твоему, а вотъ какъ будетъ. чмелів слухати. Быть огорошеннымъ ударомъ.
2) Слушать, повиноваться. А та палиця пан називається, треба її слухати.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда.
Частоколистий, -а, -е. Какъ частоколъ сдѣланный.