Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пригонич

Пригонич, -ча, м. = пригінчий. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИГОНИЧ"
Бабунечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуня.
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Гойниця, -ці, ж. Цѣлебное средство. Травиця-гойниця.
Добро́тність, -ности, ж. Хорошее качество, прочность, плотность, надежность. Черном. и Прилуц. у.
Користність, -ности, ж. Полезность.
Неоднаково нар. Неодинаково, несходно, различно. Cм. неїднаково.
Увесьденички нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Г. Барв. 197. Увесьденички усе говорили. Кв. І. 198.
Устидитися, -джуся, -дишся, гл. Устыдиться, постыдиться. Да познають і встидяться що ти, Боже, моя поміч. К. Псал. 200.
Чок меж. Хвать? Цапъ? Зза гори вовчок до кози: чок-чок. Чуб. V. 1146.
Шериквас, -са и -су, м. = шерітвас. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИГОНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.