Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волик, -ка, м. 1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови. Ном. № 801. 2) Жукъ-носорогъ, Oryctes. Мнж. 177.
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист. Левиц. І. 59.
Козиний, -а, -е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Обрубувати, -бую, -єш, сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло. 2)криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.  
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий. МВ. (О. 1862. III. 43).
Прочути Cм. прочувати.
Тень-тень! меж. 1) Выражаетъ звонъ, металлическій звукъ. А підківки тень-тень! Гол. IV. 446. 2) сюди тень, туди тень. Сюда пошелъ, туда пошелъ — о слоняющемся или занятомъ дѣлами, требующими хожденія. Сюди тень, туди тень, — і проминув увесь день. Грин. І. 243. Cм. тинятися.
Шаховка, -ки, ж. Ум. отъ шахва.