Боліти, -лію, -єш, гл.
1) Болѣть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Щось дуже мене ноги болять. Тя болит головонька. Татка очі болять.
2) — серцем. Скорбѣть, печалиться. Доки буду чоїм серцем день і ніч боліти. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв.
Гранюва́ти, -ню́ю, -єш, гл. = Граничити.
Дзвона́рь, -ря́, м. Звонарь. Ум. Дзвона́рчик.
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння.
Поплести, -ту, -теш, гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Мене дядина в дрібушки поплете.
Постидитися, -джуся, -дишся, гл. Постыдиться. І на віки постидяться, що бідою веселяться.
Прополіскувати, -кую, -єш, сов. в. прополоскати, -щу, -щеш, гл. Прополаскивать, прополоскать.
Роспитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл.
1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей.
2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Тут між собою роспиталась.
