Безконешний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. безконешна писанка = безконечник 2.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Ма́ків, -кова, -ве Маковый. Сей світ, як маків цвіт. макові уставки. Уставки, вышитыя извѣстнымъ узоромъ.
Молоди́чий, -а, -е. Женскій, замужней женщины. Гірке молодиче життя за ледачим чоловіком та за старою свекрушиною головою.
Наперебеса́ нар. — нести́. Нести что-либо какъ бесаги, т. е. перекинувъ черезъ руку, черезъ плечо.
Павуриця, -ці, ж. = павичка.
Поналатувати, -тую, -єш, гл. Нашить много заплатъ.
Сужена, -ної, ж. Суженая. Сужена не огужена.
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
