Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
Дур, -ру, м.
1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Панський дур.
2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Дур напав від хмелю.
Камрат, -та, м. Товарищъ. А як прислав своє військо і свої гармати, аж тоді се урадовали всі наші камрати. Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене.
Ницьма нар. = i. Ниць. Бо лежали на землі ницьма, підложивши руки під голову.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав.
Порозмішувати, -шую, -єш, гл. Размѣшать (во множествѣ).
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький.
Урешті нар. Наконецъ.
Хватанина, -ни, ж. = хапанина. Яка лапанина, така й хватанина.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.
