Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. Грин. II. 158, 102. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Шевч. 590. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Зашастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. На дворі тихо все було... ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. Берд. у. Великі збитті усякого добра. Левиц. І. 466. 2)робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Берд. у. Бо ти тут збитки робиш. Камен. у. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Камен. у. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. Бердич. у. На збитки не загину. Федьк.
Одсіч, -чі, ж. Отпоръ.
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться. Мнж. 188.
Паук, -ка, м. и пр. = павук и пр.
Підмовонька, підмо́вочка, -ки, ж. Ум. отъ підмова.
Покірливість, -вости, ж. Смиреніе, кротость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ. І. 28.
Приспорити Cм. приспоряти.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.