Березник, -ка, м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках.
Гамазій, -зію, м. и гамазія, -зії, ж. = гамазея. Оттой хліб, що в гамазії, добрі люде розібрали.
Задо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Золінник, -ка, м. = золільник. Ум. золінничок.
Кватира, -ри, ж. 1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. 2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. 3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. 4) Фаза луны. Ум. кватирка, квати́ронька, кватирочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Подай, подай крізь кватирочку руку! Ой одсуне спідню кватирочку. Cм. квартира, кватера, кватиря.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину.
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Приголовник, -ка, м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі.
Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = шпурляти.
