Гавкучий, -а, -е. Громко лающій, часто лающій. Це в нас гавкучий собака. — Щеня гавкуне.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне.
Дива́н, -ну, м. Диванъ, турецкій государственный совѣтъ. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство.
Зморозити, -жу, -зиш, гл. Заморозить. Ой морозе, морозику, добрий чоловіче, зморозь того когутика, хай не кукуріче. 308. Ой зіма, зіма, морозовая, прошу я тебе, не зморозь мене.
Кутя, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Кутя на покуті, узварі, на базарь. кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Нариштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) = нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. 2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу).
Олійниченко, -ка, м. Сынъ олійника.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.
Твердко нар. = твердо.