Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Дякі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери дьячка.
Кардовник, -ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L.
Лобузі́ння, -ня, с. Растенія, остающіяся отъ лѣтнихъ огороднихъ овощей. Позгрібай лобузіння на городі.
Нестеменний, -а, -е. Точь-въ-точь такой. Нестеменний покійний батько.
Спотиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Це така собака, що спотиньга рве. Усе спотиньга і потягну що небудь.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям.
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали....
Щипавка, -ки, ж.
1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus.
2) = сікавиця.
3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.
