Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Водяник, -ка, м. 1) Сосудъ для воды. Ум. водянчик. Онде у водянчику вода. 2) Водяной (бѣсъ). 3) = водник.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму.
Одно Cм. один.
Прикохати, -хаю, -єш, гл. Присмотрѣть за чѣмъ, съ любовью позаботиться о всемъ необходимомъ (для дѣтей, животныхъ, растеній). На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня: і на ту хату нову, не біляну давно, неприбрату; на той город не скопаний, не обсіяний; той садок не прикоханий.
Причалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. причалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Причаливать, приставать, пристать. Причалився човен до берега.
2) Присоединяться, присоединиться, пристать, пріютиться. Як би дома, то припалилась би до людей, а тут усе чужі. Він причалився на шпилечку.
Руґеля, -лі, ж. = рачник.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
Стрільнути, -ну, -неш, гл. = стрельнути. У Глухові, у городі, стрільнули з гармати.
