Гу́лиця, -ці, ж. = Вулиця. А на нашій гулиці усе хлопці молодці. Ум. Гу́лонька, гу́лочка. Вийди, доню, на гулоньку. За дудочку да й на гулочку.
Згори́ нар. 1) Сверху. 2) Впередъ. Згори гроші дає.
Колодязний, -а, -е. Колодезный. Замигтіли хати, колодязні цямриння, садки і городи. Високо агору піднімалися колодязні журавлі. Колодязна вода.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали.
Стекти, -ся. Cм. стікати, -ся.
Упускне, -ного, с. Въ свадебномъ обрядѣ: плата деньгами или угощеніемъ за пропускъ бояръ въ хату.
Частом нар. = часто. Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.