Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться.
Дрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся.
Ме́ншість, -шости, ж. Меньшинство.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Підпомагати, -га́ю, -єш, сов. в. підпомогти́, -жу́, -жеш, гл. Помогать, помочь. Підпомагає спасенному задумові.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Рогожа, -жі, ж. Рогожа. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Ум. рого́жка.
Цідилко, -ка, с.
1) = цідилок.
2) Большой узелъ, въ который завязаны спереди концы женскаго платка. Ум. ціди́льце.