Безвітря, -ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає.
Відвалувати, -лую, -єш, гл. Спасти, отходить. Лікарь, спасибі йому, відвалу — вав таки дитину.
До́грабки, -ків, мн. Конецъ сгребанія, уборки сѣна.
Зганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зігна́ти, зжену́, -не́ш, гл. 1) Сгонять, согнать съ чего, прогонять, прогнать откуда. Послухай ти, чуро: чи то гуси кричать, чи лебеді ячать?.. Коли гуси кричать, або лебеді ячать, то зжени. (1849), 26. Свою матір рідненьку, удову стареньку, зневажали ти з домівки зганяли. 2) Сгонять, согнать въ одно мѣсто. Бігає за скотом, зганя докупи всіх. 3) — з сві́ту. Губить, погубить, лишить жизни, убить. Чи ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? 4) — ти́рсу. У гребенщиковъ: соскабливать, соскоблить ножемъ и сгладить шероховатую поверхность гребня.
Китель, -ля, м. Китель. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті.
Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці.
Нехарність, -ности, ж. Неопрятность, неряшливость, грязь.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.