Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

працювальник

Працювальник, -ка, м. = працівник. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАЦЮВАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАЦЮВАЛЬНИК"
Глупак, -ка, м. = дурень. Харьк. у. Желех.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Руб'я, б'я, с. Рубище. Рудч. Ск. І. 177. Мкр. Н. 4. Рубям прикривати спину. Мкр. Г. 52. Треба прясти, щоб рубям не трясти. Ном. № 7199.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива. Чуб. III. 247.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Сповідання, -ня, с. Исповѣдываніе, исповѣдь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАЦЮВАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.