Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Зба́бчений, -а, -е. Сморщенный. Горох збабчений.
Кромкач, -ча, м. Воронъ.
Лу́скіт, -коту, м. Трескъ.
Нави́передки нар. = наввипередки.
Очкурня, -ні́, ж. Верхній край шароваръ зашитый широкимъ рубцемъ такъ, что въ него втягивается очкур. Штани... з очкурнею.
Повозчина, -ни, ж. Телѣженка. Старого ж лісу в тебе ця повозчина. Піди ж підмаж повозчину.
Попросом нар. Прося. Назбірайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста.
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками.
Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили.
2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде.
