Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прапір

Прапір, -пору и -ра, м. Знамя. К. Дз. 106. На могилі прапір устромили, славу козацьку учинили. Дума. Ум. прапірок, прапорець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАПІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАПІР"
Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Варварки, -рок, ж. мн. Родъ уставок. Kolb. І. 49.
Дітлахи́, -хів, м. мн. = Дітваки. Мнж. 179. Св. Л. 198.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger. Лв. 99.
Обмощувати, -щую, -єш, сов. в. обмости́ти, -щу́, -стиш, гл. Обкладывать, обложить чѣмъ. Посадив у возик, обмостив подушками. Грин. II. 225.
Пахно, -на́, с. Запахъ.
Ростратити, -ся. Cм. рострачувати, -ся.
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці. Шейк.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно. Шейк.
Штрихало, -ла, с. Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАПІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.