Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою.
Жаби́ний, -а, -е. = жаб'ячий.
Обрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє.
Покотисто нар. Покато, подъ гору. Туди покотисто земля йде.
Пригістне, -ного, с. Гостинець, подарокъ посѣтителя.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь.
Солодощі, -щей и -щів, ж. мн.
1) Сладость, сласти.
2) Наслажденіе. Усі веселощі, всі солодощі в світі очам її душі, мов сон, являє.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость.
Телячий, -а, -е. Телячій. Теляча головка. Телячий кожух. Ум. телячі зуби. Молочные зубы.
