Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виснути, -сну, -неш, гл. 1) Виснуть. 2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу. Рк. Левиц.
Госпо́день, -дня, -нє Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень. К. Іов. 14.
Зсидіти, -джу, -диш, гл. Высидѣть, просидѣть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсадить, усе бухикає. Г. Барв. 61.
Кача, -чати, с. (мн. качата и качата. Камен. у.). Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Н. п. Качка качат вивела. Мнж. 36. Ум. качатко, качаточко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 660.
Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -ня́ю, -єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. ІІІ. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.
Полюховка, -ки, ж. Родъ мережки.
Прігра, -ри, ж. = пригра. Пішла на прігру бжола. Черк. у.
Прохилити Cм. прохиляти.
Стрікати, -ка́ю, -єш, гл. = стрівати. Козак іде, дівчину стрікає. Грин. III. 295.
Хапкати, -каю, -єш, гл. = хапати і. Вх. Лем. 478.