Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зрятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти. Зрятуй його! Греб. 341.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза. Ив. 18.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Нечистий, -а, -е. 1) Нечистый, грязный. 2) Чертъ. нечиста сила. Злые духи. нечиста мати. Чертова мать, чертовка. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? Стор.
Перед 2, -ду, м. 1) Передъ, передняя часть, сторона. Не повертайся до їх передом, щоб не пізнали. Рудч. Ск. II. 122. Окунець-молодець, повернись передом — поговоримо з тобою. Ном. № 4250, стр. 286. на пе́реді. Прежде всего. Так і нехай ваша річ напереді. Г. Барв. 36. 2) Передъ (сапога). Ой цок чобіток, а в переду дірка. Грин. III. 344. 3) мн. переда. Полы полушубка. Вас. 155. 4) Первенство, предпочтете, преимущество. Давати перед. 5) перед вести, водити. Предводительствовать, идти впереди; командовать. Тим я тебе, моя доню, рано не будила, що твій милий веде перед, щоб ти не тужила. Мет. 20. Ум. передок, передочок. Ой то ж не хмара, то ж орда где, а Коваленко та передок веде. АД. I. 79. А в Київі на риночку дівочок таночок, молодая Бондарівна веде передочок. Грин. III. 613.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. І. 407.
Потопити, -плю́, -пиш, гл. Потопить, затопить, утопить. Дітей потоплю і сам утоплюсь. Чуб. II. 13. Вона собі сина породили, в глибокому колодязі потопила. Чуб. V. 363.
Поурмлений, -а, -е. Тронутый скотиной при пастьбѣ, съѣденный сверху (о травѣ). Сильніші вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко, зривають тільки вершки з трави так, що ззаду, котрі вівці слабіші, а паче ягнятка, не можуть пастися, бо поурмленої трави вівця не їстиме. О. 1862. V. Кух. 33.
Прогодувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.