Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правопис

Правопис, -су, м. Правописаніе, орѳографія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОПИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОПИС"
Беззаконно, нар. Беззаконно.
Випродати Cм. випродувати.
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. І. 49, 48. Шух. І. 161.
Осиротитися, -чуся, -тишся, гл. Осиротѣть. Ой ну люлі, мале дитя, що вчора вранці уродилося, а сьогодні ввечері осиротилося. Чуб. V. 767.
Посохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Поспѣшить. Вх. Зн. 65.
Простий, -а, -е. 1) Простой. Простий люд. К. ЧР. 359. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки. Ном. № 4114. 2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. АД. І. 91. Я знаю сам, що просте, що кривее. К. Іов. 15. 3) Прямой, искренній. Десь Бог мене покарав, — лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу. Чуб. V. 229.
Свербила, -ли, ж. Раст. = голодовина. Вх. Пч. І. 12.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Цв'якати, -каю, -єш, гл. = чв'якати. Овіня цв'якат, кед гоп. Вх. Лем. 480.
Шруб, -ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шрубах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. шрубо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОПИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.