Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правопис

Правопис, -су, м. Правописаніе, орѳографія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 400.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОПИС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРАВОПИС"
Безпосередність, -ности, ж. Непосредственность. Желех.
Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
Люди́щаУв. отъ люде.
Понастановлювати, -люю, -єш, гл. = понаставляти. Драг. 157. Наїдків, напитків понастановлювала. МВ. (О. 1862. III. 36).
Пориш, -шу, м. Раст. Verbena officinalis. Вх. Пч. II. 37.
Прохатися, -хаюся, -єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Рудч. Ск. II. 150. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю. Мет. 138.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе. Ком. Пр. № 546.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Котл. Ен. VI. 25. Хукає собі у руки. О. 1861. V. 74. І в рученьки не хукав. Н. п.
Цілкий, -а, -е. 1) Мѣткій. Кіевск. у. 2) цілка річ. Вещь понятная. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРАВОПИС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.