Жо́сть, -ти, ж. Раст. Ligustrum vulgare.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло!
Обшивка, -ки, ж. 1) Обшивка. 2) Воротъ сорочки.
Перекручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. перекрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком.
2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Свічадо, -да, с. Зеркало.
Стайня, -ні, ж.
1) Конюшня. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить.
2) Стойло, хлѣвъ. Повна стайня худобиці. Ум. стайничка, стаєнка, стаєнька, стаєночка.
Читавий, -а, -е. Большой, порядочный, хорошій.
