Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Жданки, -ків, м. мн. Ожиданіе. Чи таки ви сами не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. ІІ. 133. жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили.... поїли. Ном. № 5627.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Ослабати, -ба́ю, -єш, сов. в. ослабіти, -бію, -єш и ослабнути, -ну, -неш, гл. Ослабѣвать, ослабѣть, ослабляться. Мій коничок ослабає, сон голову похиляє. Чуб. V. 947. Нехай будуть кайдани коло ніг ослабати, сирая сириця коло рук ослабати. АД. І. 90. 91. І зараз чогось попоїли, щоб на путі не ослабіть. Котл. Ен. Ослабла в колесі дерев'яна букша. Рк. Левиц.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Розморщити Cм. розморщувати.
Росхристатися, -таюся, -єшся, гл. Разстегнуться на груди. Росхристались та й ходить усюде. Сорочка росхристалась. Кв. II. 127.
Соннивиця, -ці, ж. = сонливиці. Мил. 34.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора. Чуб. VII. 399.