Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. І. 73.
Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.
Відмащення, -ня, с. Смазываніе нитокъ основы відмасткою (Cм.). МУЕ. ІІІ. 13.
Відмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відмити, -мию, -єш, гл. 1) Отмывать, отмыть. 2) Мыть за долгъ, отрабатывать, отработать мойкой.
Вісьта! меж. Крикъ на лошадей: на лѣво. Kolb. I. 65.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Поперевисати, -саємо, -єте, гл. Перевѣситься черезъ что-либо, напр. черезъ заборъ (во множествѣ). Наші груші до сусід поперевисали, а вона й обривають. Кіевск. у.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Ном. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у.
Хотя нар. 1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Ном. № 4535. Нехай воно буде собі як хотя. К. ЧР. 400. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. МВ. ІІ. 118. Всі троє коней ходять де хотя. О. 1861. VI. 166.