Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Глибший, -а, -е. Сравн. степ. отъ глибокий.
Же́лонка, -ки, ж. Дятелъ. Cм. жовна.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути.
Посланець, -нця́, м. = післанець. Посланця не тнуть, не рубають.
Проскурниця, -ці, ж. Просвирня. Гості позаймали всі людські хати, стали в дяка, паламаря, проскурниці.
Росколоти, -ся. Cм. росколювати, -ся.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах.
Утрапляти, -лаю, -єш, сов. в. утрапити, -плю, -лиш, гл. Попадать, попасть, найти дорогу. Гуси, гуси! зав'яжу вам дорогу, щоб не втрапили додому.