Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошпурнути

Пошпурнути, -ну́, -не́ш, гл. = пошпурити. Мнж. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШПУРНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШПУРНУТИ"
Галанка, -ки, ж. Петля изъ веревки, извѣстнымъ образомъ связанная. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гарматій, -тія, м. = гармаш. Желех.
Забу́ток, -тку, м. 1) Остатокъ, памятникъ. Забуток старшини. О. 1862. X. 1. 2) Забвеніе. Павлогр. у.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Поганин, -на, м. 1) Язычникъ. Єв. Мт. X. 5. Був їден поганин, недовірок. Гн. І. 127. Остафій як був поганином, звавсі Плакида. Гн. І. 156. 2) Волкъ. О. 1861. X. 126.
Порошити, -шу́, -шиш, гл. 1) Пылить. 2) О снѣгѣ: сыпаться. Сніг порошить.
Прикол, -ла, м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу.
Скаятися, скаюся, -єшся, гл. Раскаяться. Чорна гречка, білі крупи, не впадайся, дівча, в руки, бо як мені попадешся, то й на послі не скаєшся. Чуб. V. 123.
Стожарня, -ні, ж. = стожалля. Отам усе стожарні були, — панське сіно стояло. Зміев. у.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити. Чуб. V. 1079.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШПУРНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.