Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсмертник, -ка, м. Раст.: безсмертникъ, Helychrisum arenarium. Dc. Анн. 163. Вх. Пч. II. 32.
Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Кіевск. у. Паша вигоріла до коріня. Стор. І. 50.
Дев'я́тник, -ка, м. Девятый четвергъ послѣ Свѣтлаго Праздника. Радомыс. у.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. Греб. 402. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!» Гліб. 114.
Запітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Вспотѣть.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Пруський, -а, -е. Прусскій. Г. Барв. 298.
Розбещений, -а, -е. Распущенный, разбалованный.
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться. Шевч.