Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный.
Зарі́жок, -жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) заріжок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами.
Знахарство, -ва, с. Знахарство.
Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить.
Нацокотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Наболтать, наговорить (о женщинахъ, дѣтяхъ). Нацокотали тії верхоумки..., а ти віри поняла.
Провидіти, -джу, -диш, гл. Прозрѣть. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів.
Ременарь, -ря, м. Шорникъ.
Шлунковий, -а, -е. Желудочный.
Шульга, -ги, ж.
1) Лѣвая рука и нога. Коли пішком — то марш шульгою, коли верхом — гляди ж, правою щоб шкапа скочила вперед.
2) Лѣвша.
3) Раст. Uiskum album L.
