Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґари́та, -ти, ж. Карета. Посадили її в ґариту. АД. І. 312.
Додмухну́ти, -хну́, -не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Корч, -ча, м. 1) Пень. 2) Кусть. Тілько при долині дви корчі калини. Чуб. V. 32. Ум. корчик. Ой на городі дві лободі, третій корчик бобу. Грин. III. 219.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ). Сим. 176.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Собача, -чати, с. Щенокъ. Убийте пса, а собачат своєю заріжу. Шевч. Ум. собачатко, собачатонько, собачаточко.
Стар, -ра, -ре = старий. Стар як котюга, а бреше як щеня. Ном. № 6905.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L. ЗЮЗО. I. 115.