Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Карапузка, -ки, ж. Родъ круглой дыни.
Карбуляти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = кабутати. Kolb., Pokucie, І. 196. Желех.
Напроку́дити, -джу, -диш, гл. Напроказить. Мабуть добре напрокудив, що вже й очей не появе.
Отаманити, -ню, -ниш, гл. = отаманувати. Отаманити — не чарку в руці держати: треба в голові багато думок обертати.
Посвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. посвяти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Рукополагаться, рукоположиться, постригаться, постричься. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Ном. № 210. Піду я в манастир, там посвячуся, на тебе, мила, не подивлюся. Гол. І. 249.
Призвичайка, -ки, ж. Привычка. Левч. 123.
Прищепатися, -паюся, -єшся, гл. = прищеплюватися. О. 1862. І. 59.
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.