Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґа́в'ячий 2, -а, -е. Вороній. Новомоск. у.
Доповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. допо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Дополняться, дополниться.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Зі́мний, -а, -е. , зімній, -я, -є. 1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. Ном. № 619. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Гол. І. 106. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Чуб. III. 81. Бо зімна роса, як дівчина боса. Чуб. V. 32. Ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці. Чуб. V. 49.
Зімня́тися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Нищун, -на́, м. Нищій; попрошайка. Як пробували вік свій нищунами, так з голоду та з нужди й помрете. К. ПС. 84.
Обворити, -рю, -риш, гл. Огородить вор'ям. Cм. вор'я.
Осугуватий, -а, -е. О водѣ: съ маслянистымъ слоемъ сверху. Ту верьовочку як помочить у воді та потерти в руці, то стане (вода) осугувата, значить, масна, бо була (верьовочка) коло мішка з салом. Новомоск. у.
Підкочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. підкоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Подкатываться, подкатиться. Котиться хміль із-між города та підкотився під ворота. Мет. 194. Під Солодьки підкочувавсь жидівський віз і на йому сидів Антоній Люборацький. Св. Л. 308.