Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дича́віти, -вію, -єш, дича́ти, -ча́ю, -єш, гл. Дичать.
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля. Радом. у.
Змітати, -та́ю, -єш, сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі. Шевч. 602.
Льо́ха, -хи, ж. Свинья. Десятеро поросят одну льоху ссуть. Чуб. І. 315. Одну льоху маємо, та й ту вовки витягнуть з двору. Левиц. Пов. 183. Ум. льошка. Шух. І. 212.
Озерет, озере́д, -ду, м. = ожеред. Озеред соломи. Драг. 3.
Прибірниця, -ці, ж. Та, которая прибираетъ. Сестриця-прибірниця мої кісточки прибірала. Рудч. Ск. II. 36.
Страхнутися, -хнуся, -нешся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Укупитися Cм. укуплятися.