Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Бахуруватий, -а, -е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.
Великодень, -дня, м. = великдень. Завтра пресвітле Христове воскресениє, день-Великодень. АД. І. 234.
Живої́д, -да, м. Живьемъ съѣдающій, — говорится о зломъ, безжалостномъ человѣкѣ. Чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію, під сих живоїдів? Св. Л. 261.
Жи́зність, -ности, ж. 1) Жизнь, жизненность. Не попустимо ляхові Польщі, поки нашої жизности. Мет. 400. Мені казав один чоловік, що в цім году буде кінець жизности, а як инакше сказать — страшний суд. Грин. Изъ устъ, 205. 2) Плодородность, плодоносность.  
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Переменуватися, -нуюся, -єшся, гл. Переименоваться.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.
Тутай нар. = тута. Шейк.