Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Мушкет важучий.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. 2) Чернильный орѣшекъ.
Загуля́ти 2, -ля́ю, -єш, гл. 1) Закутить. Загуляв Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 2) Заглушить, осилить при помощи кутежей (свою бѣду, горе и пр.). Не втекла... таки од свого лиха: і не загуляла, й не заспівала, й не затанцювала його.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. На Наталю молодую залюбки дивились. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки.
Мотиля́к, -ка, м. Мотиль.
На-Міць нар. Накрѣпко. Не на-міць робилось.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука.
Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся, гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною.
Станівний, -а́, -е́ = станівкий. Віл станівний. Кабан аж у три роки бував станівним.