Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша. (Галиц.). Желех.
Виполоти Cм. виполювати.
Виразний, -а, -е. Выразительный, ясный, внятный. Картав за них царів виразними словами. К. Псалт. 240.
Данцівни́к, -ка́, м. Танцоръ. Шух. І. 33.
Латати, -та́ю, -єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48.
Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Приказування, -ня, с. Приговоръ, приговорка.
Токовий, -а́, -е́ Относящійся къ току. Токові ворота. Рк. Левиц.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.