Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

походець

Походець, -дця, м. Ум. отъ похід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХОДЕЦЬ"
Високодумство, -ва, с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502.
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Обклеювати, -кле́юю, -єш, сов. в. обклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Обклеивать, обклеить.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Раяти, -раю, -єш, гл. Совѣтовать. Мені раяли, щоб я поїхав на три раки у Січ. Стор.
Роскошкати, -каю, -єш, гл. Взъерошить.
Роспекти, ся. Cм. роспікати, -ся.
Серп, -па, м. Серпъ. Багатого і серп голить, а убогого і бритва не хоче. Ном. № 1600. Ум. серпик, серпок.
Шелестіння, -ня, с. Шелесть, шумъ. Левиц. Пов. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХОДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.