Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Доплуга́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться, добраться. Ледве доплуганився до міста. Ком. І. 52.
Збершніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрешіти. Вх. Уг.240.
Здовжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Сдѣлать длиннымъ. Аф.
Нашмаркати, -каю, -єш, гл. Насморкать.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Рипіти, -плю, -пиш, гл. Одн. в. ри́пнути, -ну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. На нозі сапян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191. Ой скриплять, риплять мої ворітечка. Чуб. V. 197. Вози риплять, ярма бряжчать. Н. п. Рипнули двері, увійшла наша Одарка. МВ. І. 71.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається. Пятигор. окр.
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273.. Cм. судній 3.