Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла.
Накоти́тися II, -кочу́ся, -тишся, гл. Родиться (о многихъ котятахъ, ягнятахъ). Що накотиться за ніч, — ранком ягнятка зносяться... до якої небудь стінки.
На́пи́ток, -тка, -тку, м. Напитокъ. То Хмельницький теє зачував, ще луччих напитків подавав. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. Ум. напи́точок.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали.
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. За яку провину у холодну посадили його? То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав.
Промандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Пропутешествовать; пройти, путешествуя.
Розважний, -а, -е. Разсудительный, благоразумный. Ой куме ж мій куме, ти розважний розуме.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе.
Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину.