Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Прийшов докорити світові за гріх.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ.
Краще нар. Лучше.
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився.
Натуристий, -а, -е. Капризный, упрямый. Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було.
Обмазувати, -зую, -єш, сов. в. обмазати, -мажу, -жеш, гл.
1) Обмазывать, обмазать. Замісила глину, полізла в піч, обчистила, обмазала.
2) Пачкать, выпачкать.
Піхтір, -ра, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Cм. пихтір.
Прокволисто, прокволо, прокволом, нар. Медленно. Прокволом співати.
Промокати, -ка́ю, -єш, сов. в. промок(ну)ти, -ну, -неш, гл. Промокать, промокнуть. Пан промок та й замерз.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить.
