Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похилий

Похилий, -а, -е. 1) Склонившійся, наклоненный, наклонный. Похилеє та дерево та ялина. Мет. 175. На похиле дерево і кози скачуть. Посл. Гора похила до річки. Волч. у. Він горбатий, а я похила, тим я його полюбила. Мил. 103. 2) Покорный. 3) О лѣтахъ: преклонный. Ще ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця. К. Досв. 142.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЛИЙ"
Близькість, -кости, ж. Близость. Желех.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Коцарка, -ки, ж. Коверница. Сумцовъ Культ. переж. № 18. Харьковскія коцарки. (КС. 1889. IV. 131).
Ли́гирь, -ря, м. Нищій. Там у городі скрізь лигиря сидять попід барканами, просять милостині. Грин. II. 180. Ув. лигиря́ка. Грин. II. 180.
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся? Канев. у.
Немать нар. = нема.
Побережанин, -на, м. Житель побережья. КС. 1885. XI. 538.
Повиводитися, -димося, -дитеся, гл. 1) Вывестись, исчезнуть. Ведмеді у нас повиводились. 2) Выйти, выклюнуться изъ яйца (во множ.). Курчата вже повиводились.
Погреб, -бу, м. = погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли. Гн. II. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.