Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похизуватися

Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Сим. 214. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 386.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЗУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХИЗУВАТИСЯ"
Бешкет 2, -ту, м. = бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.
Бідка, -ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
Зарі́бний, -а, -е. Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у.
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби. Стор. МПр. 7.
Здвиг, -гу, м. 1) Стеченіе, скопленіе. В Почаєві на Зелені свята — такий здвиг! Могил. у. 2) Праздникъ Воздвиженія Креста Господня, 14 сентября. МУЕ. III. 48.
Кальбуки, -бук, ж. мн. Cм. цапар. Шух. І. 171.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Ном. № 4374. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. Гол. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. Н. п. З жалю умліває. З голоду вмліває. Рудан. Г. 82. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Чомхати, -ха́ю, -єш, гл. = чмовхати. Угор.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХИЗУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.