Багно, -на, с. 1) Болото, топь, глубокая грязь. Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно. Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно. Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається. В крові так, мов в багні, бродив. 2) Грязь. Умийтеся, образ божий багном не скверніте. 3) Раст. Ledum palustre. Cм. багонник. Ув. багнище, багнисько.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2.
Зарі́нок, -нку, м. Берегъ, покрытый мелкими камешками.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину.
Морща́к, -ка, м. = порося морське.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?)
Розгониха, -хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Сорока скрекоче — гості будуть. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята.
Сподом нар. Внизу. Сподом обірвали вишні, а вгорі ще.
